Ця дата приходить сама. Нагадування в телефоні, поставлене багато років тому, спрацьовує о сьомій ранку. Давній друг викладає фотографію. У супермаркеті лежить той самий торт, який він щороку просив, і хтось у домі не спить із п'ятої, вирішуючи, брати його чи ні. День народження померлої людини є єдиною датою, якої нікому не треба шукати в календарі, і єдиною, про яку ніхто ніколи не сказав, що з нею робити.
Ця сторінка про план, а не про почуття, і ніщо тут не обов'язкове. Родина, яка не зробила нічого, не завинила нікому, а родина, яка купила торт і співала, не зробила нічого поганого. Якщо вам потрібна не ця дата, а річниця смерті, для того дня є окремі слова: що сказати на 40 днів і в річницю смерті.
Як називається цей день і чому вас ніколи не вчили слова для нього
Української назви для цього дня немає, а ті слова, які є, вказують на іншу дату. Роковини, сороковини, дев'ятий день, поминальні суботи, проводи: усе це про день смерті. В англійській те саме. Вікісловник подає deathday, день, коли людина померла, або його річницю. Англійська також запозичила з їдишу ціле слово yahrzeit, яке My Jewish Learning визначає одним рядком: «слово з їдишу, що означає річницю смерті». Для дня, коли людина народилася і коли її вже немає, щоб цей день відзначити, відповідника немає.
Давніша відповідь перевертає те, чого ви чекаєте. Отець Джо Бабендрайєр у тексті, перевиданому на сайті Opus Dei, пише: «Спочатку в Церкві не було звичаю святкувати день народження». Відзначали dies natalis, латиною день народження, «що розумівся як день, коли християнин помер». Днем народження був день смерті, і саме тому пам'ять більшості святих припадає на дату їхнього відходу.
Найбагатший словник має в'єтнамська, і весь він побудований на дні смерті. Giỗ відзначають за місячним календарем саме в дату смерті, і для кожного року та для вечора перед ним є своя назва. На порталі В'єтнамської буддійської сангхи Thích Thiện Phước пише, що húy kỵ це день, коли померли наші вчителі, наші батьки, люди, яких ми любили, і наші друзі. Один рядок там є єдиним винятком, який узагалі вдалося знайти: за імператорської доби і дату народження, і дату смерті короля чи королеви називали ngày kỵ. У в'єтнамській колись таки було слово для дня народження померлої людини, і воно було приписане володарям.
В одній традиції день народження вже стоїть у списку. Православний портал «Азбука віри» називає три щорічні дати для поминання померлого: щорічний день смерті, день народження і день Ангела. Родина, яка тримає цю дату, тримає одну з трьох.
| Слово | Звідки | Що означає |
|---|---|---|
| роковини, сороковини | українська | Річниця смерті і сороковий день після неї |
| yahrzeit | їдиш, єврейська традиція | Річниця смерті за єврейським календарем |
| dies natalis | латина, рання Церква | День смерті християнина, який відзначали як день народження |
| giỗ | в'єтнамська | Щорічний обряд у дату смерті за місячним календарем |
| giỗ đầu, giỗ hết, giỗ thường | в'єтнамська | Перший рік, другий і всі наступні |
| tiên thường, chính kỵ | в'єтнамська | Вечір перед датою і сама дата смерті |
| húy kỵ, kỵ nhật | в'єтнамська буддійська мова | День, коли помер учитель, батько, мати або друг |
| ngày kỵ | в'єтнамська імператорська доба | Обидві дати володаря, народження і смерті |
| день Ангела, іменини | православна практика | Свято святого, на честь якого названо людину |
Отже, висновок тут не слово, а форма. Кожна перевірена традиція назвала день смерті і дала йому і календар, і обряд. Жодна не назвала дня народження, крім В'єтнаму, і то для короля. Якщо ви шукали правильну назву і нічого не знайшли, це не ваша помилка. Більшу частину історії це взагалі не було окремою подією, а стало нею протягом одного покоління.
Чи відзначати цей день узагалі: аркуш рішень на перший рік і на всі наступні
Якщо вам казали, що цього дня відзначати не можна, варто знати, хто це сказав. Стаття у виданні «Вечерняя Москва» цитує Дар'ю Миронову, яку описують як екстрасенса: вона каже, що день народження в жодному разі не можна святкувати. І Євгенію Бєлову, нумерологиню та фахівчиню зі слов'янської магії: за її словами, ця дата вже не має справжнього значення для того світу. Жодна з них не є священником.
Священник каже протилежне. Отець Владислав Береговой, настоятель Свято-Микільського храму в Мосальську Калузької області, сказав виданню 360.ru, що заборони поминати померлих у день їхнього народження в Церкві ніколи не було, а сама заборона існує лише в головах забобонних парафіян, далеких від Церкви. Тримайте ту саму межу, яку тримають обидва джерела. Церква дозволяє поминати померлого в цей день і вважає день народження однією зі своїх трьох щорічних дат. Вона не радить справляти цей день як звичайні іменини з гостями. Родина може робити і те, і те водночас. Українською це саме питання ставлять священникам так само часто, і відповідь залежить від парафії, тож запитайте свого.
Що з цього виміряли. Дебора Карр і колеги в журналі The Journals of Gerontology, Series B перевірили цю дату на старших подружжях біля Детройта: з ними говорили до смерті одного з подружжя і ще раз через шість та вісімнадцять місяців. На шостому місяці овдовілих було 210, і ті 29 із них, з якими говорили в межах місяця від дня народження померлого чоловіка чи дружини, повідомляли про більший розпач, більшу тривогу і більше симптомів депресії, коли врахували інші відмінності між ними. Автори просять про обережність, бо 29 людей це маленька група. Ще два висновки важать не менше. Ефект з'явився лише в перші шість місяців і через вісімнадцять зник, а туга за померлим у вікні дня народження не зросла зовсім. Вибірка складалася зі старших вдів і вдівців, тож ніщо з цього не є висновком про батьків, які втратили дитину, або про дітей. Читання, на якому побудована ця сторінка: перший день народження найважчий, а наступні зазвичай ні.
Чому план кращий за добрий намір. Майкл Нортон і Франческа Джино в дослідженні «Rituals Alleviate Grieving for Loved Ones, Lovers, and Lotteries», опублікованому в Journal of Experimental Psychology: General і описаному Гарвардською школою бізнесу, знайшли вплив на горе в тих людей, які писали про ритуал, що вони справді виконали, а в супутньому дослідженні спостереження за чужим ритуалом діяло значно слабше, ніж власна участь. Це і є аргумент за план, у якому ваші руки щось роблять.
А тепер сам аркуш.
| Якщо це правда | Тоді |
|---|---|
| Це перший день народження після смерті | Одна невелика справа, з часом початку і часом кінця |
| Смерть сталася кілька тижнів тому | Нічого не організовувати. Свічка, їжа, гості |
| Ніхто в домі не хоче відзначати | Облиште, але скажіть двом людям поза домом, щоб ніхто не приїхав із тортом |
| Один хоче, а решта ні | Нехай він вибере одну справу і сам її проведе, до години, приходити не обов'язково |
| У домі не можуть домовитися, як саме | Розділіть: могила зранку, стіл по тому, і ні те, ні те не обов'язкове |
| Той, кому це нести, зовсім без сил | Передайте це комусь на ім'я або зменште до однієї свічки. Скасувати теж відповідь |
| У домі є діти, які його знали | Розкажіть їм план за день до того і дайте кожному справу, яку вибрали вони |
| У вашій вірі на цю дату є свій обряд | Спершу зробіть його. Стіл добре стає після церкви, але не замість неї |
| Ви боїтеся однієї конкретної години | Поставте в неї людину. Прогулянка о четвертій це план |
| Вам легше бути на роботі | Ідіть, а одну невелику справу поставте на вечір |
| Це третій день народження або пізніший | Залиште одну справу і щороку робіть її так само, двадцять хвилин, щоб нікому не треба було вирішувати знову |
| Уся родина перестала, а одна людина ні | Нехай вона тримає своє і не просить нікого долучатися. Досить того, що їй скажуть дату |
| Звичка тихо зникла сама собою | Нічого відновлювати не треба. Роки не винні одне одному традиції |
| Нова людина поруч, дитина або новий дім | Залиште цей день і скажіть уголос, що нова родина нікого не заміняє |
Хоч би що казав аркуш, вирішуйте лише на цей рік і так і скажіть. На план на один рік легко погодитися і легко його змінити.
Що насправді роблять родини в день народження померлої людини: дванадцять традицій в одній таблиці
Тут те, що робить багато домів, а не те, що мусить робити кожен. Звичаї різняться від родини до родини і від парафії до парафії, тож якщо в рядку названо віру, запитайте свого священника, імама, рабина чи монаха, перш ніж вважати це правилом.
| Дім | Що відбувається в день народження | Звідки це |
|---|---|---|
| Православна або греко-католицька родина | Записка на проскомидію, панахида або парастас, якщо дозволяє календар, прибрана могила, коротка літія над нею, Псалтир удома | «Азбука віри», «Фома» |
| Католицька родина латинського обряду | Замовлена на той ранок Меса з інтенцією за упокій, квіти на могилі по тому | Канон 945 про офіру за Месу. Квіти це поширений звичай, а не канонічне право |
| Єврейська традиція | Обряду на день народження немає, хоча реформістські настанови називають день народження серед днів, коли родина може відвідати могилу. Обрядом є yahrzeit, за єврейською датою смерті: свічка і каддиш | ReformJudaism.org, про відвідини могил, My Jewish Learning |
| Мусульманська практика в наведених тут богословів | Обов'язкового дня немає, як і щорічного обряду на могилі. Самі відвідини могили дозволені. А схвалюють дуа, прохання прощення і садака на їхнє ім'я, будь-якого дня | Islam Question and Answer, про відвідини могил, річниці і те, що йде на користь померлим |
| В'єтнамська родина | Giỗ у дату смерті лишається головною подією. У дату народження, де її тримають, на вівтар ставлять тацю: квіти, фрукти, пахощі, торт | Giỗ успадкований, а таця продається |
| Мексиканська родина | Померлих згадують на межі жовтня і листопада, а не в дні народження: пелюстки, свічки, їхні страви на домашньому вівтарі і на могилі | ЮНЕСКО, у списку з 2008 року |
| Обід удома | Їхня страва, їхній рецепт, і за столом сказано, що вона їхня | Найчастіше, про що розповідають родини |
| Могила або вода | Прибрати, покласти квіти, прочитати щось одне вголос, п'ятнадцять хвилин, і додому | Майже всюди, з винятками за календарем. В Україні масові відвідини припадають на проводи після Великодня, та прийти в день народження так само нормально |
| Тост | Сорок секунд перед їжею, а тоді їсти | Світський звичай, і найпростіше з того, що можна зробити добре |
| Пожертва на їхнє ім'я | Сума, що дорівнює їхньому вікові, на те, що було їм небайдуже, або знову заплатити за те, що вони тихо оплачували | Названо і в православних, і в мусульманських настановах, наведених тут, і робиться в домах, де релігії немає зовсім |
| Те, що вони любили | Прогулянка, річка, дорога, матч, зроблені тими, хто робив це разом з ними | Світський звичай, і найчастіше його описують як такий, що допомагає |
| Того дня нічого | Дата проходить непоміченою, а рік тримає дата смерті | Нормально, а в деяких традиціях і свідомо |
Що насправді пропонують в'єтнамській родині. Обряд на день народження там справді існує, і його можна замовити. Меморіальний парк Hoa Vien Binh An у Донгнаї продає mâm lễ sinh nhật, тацю для дня народження, яку виставляють у дату народження на могилі або на домашньому вівтарі: троянди, фрукти, кремовий торт, на якому можна написати ім'я і привітання, свічки, сандалові пахощі, парасоля і служитель, за орієнтовною ціною 1.000.000 VNĐ за обряд. Дві чесні примітки. Це комерційна послуга, а не успадкований обряд: жодного буддійського авторитету і жодного традиційного văn khấn, який приписував би обряд на день народження, знайти не вдалося, і саме тому родина, яка шукає слова, не знаходить їх. І ця таця стоїть поряд із giỗ, а не замість нього. Некомерційний варіант малий і домашній: свічки і ваза на вівтарі, біла хризантема або те, що вони любили, фотографія і кілька дрібниць, їхні страви, зварені разом, đi tảo mộ на могилі і пожертва на їхнє ім'я.
Правило біля могили, сказане один раз. Три православні джерела тут згодні між собою, і краще знати це заздалегідь, а не потім. «Фома» пише, що могилу можна відвідати і в день народження, і в річницю смерті, і будь-якого дня, що був для них важливий, і виключає дві речі: поминальний обід має бути вдома з тими, хто був близький, а не на кладовищі, і пити за померлого не можна, навіть у його день народження. «Правмір» пише, що на поминальному обіді треба втриматися від вина і тим паче від горілки, а чарку, поставлену для померлого, називає поганським залишком, а не християнським звичаєм. І «Азбука віри» просить родини відмовитися від звички поминати алкоголем. Якщо у вашій родині завжди робили інакше, це не докір. Але це варто знати, поки ви плануєте день.
Перший день народження після смерті, година за годиною
Один день, розібраний до кінця. Родина вигадана, разом з іменами, і жоден рядок тут не є вказівкою, яку треба виконувати. Тарас Коваль помер 3 лютого в шістдесят один, а його день народження 11 вересня. Його вдова Інна, син Остап і донька Ярина спланували перший такий день у чотирьох повідомленнях. Їхньому онукові Матвієві дев'ять.
| Коли | Що вони роблять | Чому це тут |
|---|---|---|
| За три тижні | Остап телефонує в парафію і замовляє Службу Божу за упокій на 11-те | Не за три дні: у багатьох парафіях такі служби записують заздалегідь, і на популярну дату місця може вже не бути |
| Напередодні ввечері | Одне повідомлення: де, коли починається, коли закінчується, хто що приносить, «приходьте на будь-що з цього або ні на що» | Щоб ніхто не прокинувся, вгадуючи, чого від нього чекають |
| 7:30 | Ярина бере на день батькові акаунти і мамин телефон | Привітання від людини, яка не знає, найважче читати на самоті |
| 9:00 | Служба Божа. Квіти несе Матвій | Щось тверде, зранку і не вдома, щоб під днем була підлога |
| 10:45 | Могила: вирвати бур'ян, витерти камінь, покласти квіти, коротка молитва, і всі йдуть разом | Відвідини, у яких є кінець, не стають годиною, яку ніхто не може закрити |
| 12:30 | Його плов, зварений удома за його ж записом, Остапом і погано | Готування дає неспокійній людині справу для рук |
| 14:00 | Стіл: сорок секунд від Остапа, потім по одній історії від кожного, і будь-хто може сказати «пропускаю» | Щоб обід не з'їли в мовчанні про нього |
| 15:30 | Торт, який вибрав Матвій, і свічки гасить Матвій, бо він сам попросив | Це день народження і його дідуся теж, а він хотів торт |
| 16:30 | Прогулянка, яку Тарас робив щонеділі, для всіх, хто хоче | День закінчується в руху, а не над прибраним столом |
| 18:00 | Усе закінчується, у той час, який оголосили зранку | Оголошений кінець це милосердя до кожного, хто більше не витримує |
| Увечері | Інна двадцять хвилин пише йому. Ніхто не просить прочитати | Частина дня, яка належить одній людині |
| Наступного ранку | Ярина пише один рядок усім, хто написав: «Дякую. День був добрий, майже весь.» | Дванадцять відповідей, написаних один раз наступного дня, а не дванадцять того самого дня |
Як замовити службу. Вам потрібна служба з поминанням його імені, і якщо ви це знаєте, телефонна розмова перестає бути заплутаною. У католиків латинського обряду Загальні настанови Римського Месалу тримають перелік особливих нагод для Меси за померлих вузьким: коли прийшла звістка про смерть, у день похорону і в першу річницю, і дня народження серед них немає. Йому там і не потрібно бути. Канон 945 Кодексу канонічного права латинської Церкви дозволяє кожному священникові, який служить або співслужить, прийняти офіру і відправити Месу в конкретній інтенції. У православній і греко-католицькій парафії розмова та сама: зайдіть або зателефоніть до парафії, назвіть ім'я, хрещене, скажіть дату і запитайте, що в них приймають на цей день, записку на проскомидію, панахиду чи парастас. Той самий канон радить священникам служити за вірян, особливо за нужденних, і без офіри, тож якщо перешкода в грошах, скажіть про це і однаково попросіть.
Той самий день, коли ви самі. Майже все вище передбачає, що в домі є люди. Якщо ви єдина людина, яка тримає цю дату, форма тримається так само, а день, у якому є години, пережити легше, ніж день без них.
| Коли | Що ви робите | Чому це тут |
|---|---|---|
| За тиждень | Скажіть одній людині поза домом, що ця дата наближається і що ви плануєте бути тихо | Щоб тихий день не прочитали як катастрофу і щоб хтось назвав вам це ім'я |
| 9:00 | Купіть квіти самі | Справа з самого ранку виводить вас із дому і дає ранку край, від якого можна почати |
| 11:00 | П'ятнадцять хвилин там, де було їхнє: могила, лавка, вода | Відвідини, у яких є тривалість, не стають годиною, яку ви не можете закрити |
| 13:00 | Їхня їжа, за столом, на тарілці, а не стоячи біля шафки | Саме обід пропускають найчастіше, і через це надвечір стає гірше |
| 16:00 | Розмова, домовлена заздалегідь з однією людиною, яка знає, що сьогодні за день | Година, якої ви боїтеся, перестає бути порожньою, щойно в ній уже хтось є |
| Коли надійде | Прийміть те одне запрошення, яке вам дадуть, хоч на годину | Побути з людьми, які про це не говорять, це відпочинок, а не зрада |
| 21:30 | Десять хвилин написати їм, а тоді зупинитися | Кінець дня, який вибрали ви, а не той, у якому ви просто заснули |
Що сказати матері, вдові або дітям того дня: дев'ять готових повідомлень у трьох тонах
Ця дата є найлегшою добротою, доступною за цілий рік, і майже ніхто нею не користується. На похороні пишуть усі. Через дев'ять місяців, у вівторок, який випадково є його днем народження, не пише майже ніхто, і саме тому таке повідомлення люди зберігають.
Усі дев'ять тримаються на чотирьох правилах. Назвіть ім'я померлої людини. Скажіть прямо, який сьогодні день, а не показуйте в бік «цього важкого часу». Запропонуйте щось одне з днем і годиною. І скажіть, що відповідати не треба. Далі три тони для кожного з трьох адресатів.
Матері, у якої помер син. Данило Фещенко помер у двадцять шість. Його мати Валентина.
Валентино, я знаю, який сьогодні день. Думаю про Данила і про вас цілий день. Відповідати не треба.
Валентино, сьогодні день народження Данила, і я не хотіла, щоб він пройшов без його імені у вашому телефоні від когось іще. Я досі бачу його на зупинці з величезним пакетом чипсів, як він переказує мені сюжет фільму, який я вже бачила. У четвер по обіді я вільна і дуже хотіла б запросити вас на каву і поговорити про нього або про що завгодно інше. Не вважайте, що мусите відповісти сьогодні.
Шановна пані Валентино, я працював із Данилом два роки, і сьогодні його день народження, тому я вирішив написати. Він терпляче вчив мене роботи, коли я нічого не вмів. Якщо колись це буде доречно, я з радістю розкажу вам те, що він робив на роботі і про що ви могли ніколи не чути.
Вдові або вдівцеві. Степан помер у березні. Його дружина Галина.
Галино, з днем народження Степана. Думаю сьогодні про вас обох. Я вдома весь вечір, якщо захочеш товариства, і все добре, якщо ні.
Галино, сьогодні день народження Степана. Я все чую його в наших дверях о пів на восьму в неділю, з хлібом, і як він каже, що просто проходив мимо, чого не було жодного разу. У суботу об одинадцятій я зайду з чимось у морозилку і посиджу десять хвилин або цілий день, як ти захочеш. Відповідати на це не треба. Напишу, коли буду під дверима.
Галино, ми з вами як слід не знайомі, але Степан три літа тому поставив нам паркан і не взяв за це нічого. Я знаю, що сьогодні його день народження, бо він сам назвав дату, поки працював, і сказав, що завжди проводить її в саду. Паркан стоїть, а ми його згадуємо.
Дорослим дітям. Зоя померла минулого року. Її діти Леся і Юрій.
Лесю, сьогодні день народження твоєї мами. Зої. Думаю про тебе і про Юрія. Від тебе нічого не потрібно.
Лесю, сьогодні день народження Зої, і я не дам йому пройти просто так. Вона приїхала до мене того тижня, коли померла моя мама, майже нічого не сказала, перемила на кухні весь посуд і поїхала. Двадцять років тому, і я цього не забула. Я хочу зробити те саме для вас двох, тож у неділю о шостій привезу вечерю. Скажи, якщо день не той. А якщо ні, не відповідай, і я приїду.
Добрий день, Лесю і Юрію. Я була сусідкою вашої мами на Садовій одинадцять років, і сьогодні в неї був би день народження. Вона щосерпня давала нам помідори, більше, ніж могла з'їсти будь-яка родина, і завжди питала про мого сина на ім'я. Якщо колись захочете, у мене є дві її фотографії в саду, десь із 1998 року.
Чого не надсилати. Оминайте «принаймні» в усіх його формах і «тепер він у кращому світі», бо так людині в горі кажуть, що їй відчувати. Не питайте, що вони сьогодні роблять, бо багато хто вирішив не робити нічого і не хоче цього захищати. А якщо ви згадали запізно, повідомлення через два дні варте значно більше, ніж жодного.
Один рядок у відповідь, коли хтось вітає їх із днем народження, не знаючи
Про цю частину ніхто не попереджає. Привітання приходять від людей, які не знають, у найгірший можливий момент, і той, у кого в руках телефон, мусить відповісти на чиєсь щире побажання найважчою новиною свого життя. Ось по рядку на кожен випадок, достатньо коротких, щоб написати одним пальцем. Померла жінка це Анна, 4 травня минулого року.
| Звідки це прийшло | Один рядок у відповідь |
|---|---|
| Повідомлення від її давнього друга | «Дякую, що пам'ятаєте цю дату. Мені сумно це повідомляти, але Анна померла в травні. Вона була б рада, що ви досі тримали її в записнику.» |
| Публічний пост у її соцмережі | «Дякую. Для тих, хто не чув: Анна померла 4 травня. Її родина це читає, і для неї це дуже багато значить.» |
| Колега, у якого те саме нагадування | «Дякую, що згадали. Анна померла в травні. Для нас це дивна дата, і добре, що ви назвали її ім'я.» |
| Листівка у скриньці | «Дякую за листівку для Анни. Мені сумно це повідомляти, але вона померла в травні. Дякую вам за всі роки цих листівок.» |
| Дзвінок на домашній | «Дуже вам дякую. Мушу сказати, що Анна померла в травні. Можна я зателефоную іншого дня? Сьогодні я не можу про це говорити.» |
| Хтось у магазині: «Як вона?» | «Вона померла в травні. Дякую, що спитали про неї, ви їй подобалися.» |
| Спільний чат, у якому починають вітати | «Дякую вам усім. Сьогодні важко, і це найкраще, що в цьому дні було.» |
| Хтось, хто знав і забув | «Усе гаразд. Це її день народження, і я краще почую щось не те, ніж нічого.» |
Ви нікому не винні ні пояснення, ні тону, ні швидкості. Промовчати це повна відповідь, і великий палець угору на роботі теж, і дати телефону дзвонити. Передайте на день телефон і акаунти одному родичеві, як зробила Ярина вище, бо відповідати дев'ятьом незнайомцям це робота, і вона не має падати на того, кому найважче. А з автоматичними нагадуваннями розберіться один раз, а не щороку: що з них можна вимкнути, а що ні, описано в тексті про те, що стається з акаунтами і повідомленнями після смерті.
Тост і чотири короткі слова за столом, повністю, від двадцяти до дев'яноста секунд
Домовтеся до того дня, хто говорить і коли, щоб нікому не довелося вгадувати мить посеред обіду. Говорити не мусить найстарший або найближчий, лише той, хто хоче, а поруч хтось другий, кому заздалегідь сказали, що, можливо, доведеться договорити. Тост у цю дату не потребує алкоголю, а в православній практиці його там бути й не повинно. Чай, сік, вода або просто підняті порожні склянки працюють так само.
Тост на сорок секунд, перед обідом. Остап, за батьковим столом.
Перш ніж ми почнемо. Сьогодні день народження тата. Йому було б шістдесят два, і він сказав би нам не робити з цього шуму, а сам тихо перевірив би, чи є торт. Ми не вдаємо, що це легкий день. Але я краще сидітиму за повним столом у його день народження, ніж деінде. Тож за Тараса, який навчив половину цієї кімнати водити і давав кожному онукові потримати кермо човна. З днем народження, тату.
Шістдесят секунд, від дорослої дитини. Леся, про свою маму Зою.
Щось коротке, а тоді вже їмо. Сьогодні день народження моєї мами. Зої. Вона змушувала мене й Юрія співати пісню двічі, бо першого разу завжди було недобре. Я боялася цього дня цілий місяць, а сьогодні зранку засміялася в машині, бо радіо поставило ту пісню, яку вона терпіти не могла, і я точно чула, що вона сказала б про неї. Радіо, затори, те, як я заварюю чай. Давайте їсти страву, яку вона приготувала б краще.
Шістдесят секунд, від брата або сестри.
Нашому Данилові сьогодні було б двадцять сім. Двадцять сім. Він жодного разу не доказав історії до кінця, не засміявшись із власного жарту посередині, і ми всі йому це дозволяли. Ось що я хочу сказати. Він не сумна річ. Він був найсмішнішою людиною з усіх, кого ми знали, і бути його братом це досі перше, що я кажу про себе. Тож поїжте, розкажіть мені про нього історію, якої я не чув, а якщо хтось заплаче, це теж можна. З днем народження, Данку.
Двадцять секунд, для дитини років десяти. Матвій, якому дев'ять і який вибрав торт. Дайте дитині одне речення з пропуском у ньому і прорепетируйте його раз заздалегідь, щоб слова були знайомі.
Сьогодні в дідуся день народження. Найбільше я любив у ньому те, що він давав мені тримати кермо човна, навіть коли мама не дозволяла. Я зробив йому листівку. Покладу її там, де він сидів. З днем народження, діду.
Дев'яносто секунд, серед друзів, а не родини. День народження друга, якого вже немає, часто тримають саме ті, хто не був родичем, і цій компанії ніхто ніколи не каже, що говорити.
Ну добре. Ми всі знаємо, чому ми тут у середу. Назарові сьогодні було б тридцять п'ять, і він організував би це сам, а тоді приїхав би на сорок хвилин пізніше.
Ніхто з нас не родич. Нам не телефонують, і ніхто не питає, як ми. Але в нас було п'ятнадцять років його, яких його родина ніколи не бачила. Поїздка в Карпати тим страшним бусиком. Літо, коли він вирішив, що він кухар. Та ніч, коли він відмовив мене від найгіршого рішення мого життя, на бордюрі, о четвертій ранку, і більше ніколи про це не згадав.
Тож ось план. Раз на рік, у цю дату, ми приходимо сюди. Кожен розповідає одну історію. А один із нас зранку телефонує його мамі, бо вона захоче знати, що хтось поза родиною пам'ятав. За Назара.
Коли хтось плаче. Нічого не треба виправляти. Почекайте, подайте серветки, скажіть «не поспішай», і нехай пауза буде паузою. Якщо той, хто говорить, не може договорити, встає і договорює та друга людина, про яку домовилися заздалегідь, і це успіх, а не провал. Якщо вам потрібно більше ніж хвилина, промови з тексту про короткі прощальні слова можна скоротити до розміру застільних.
Коли день народження і день смерті поруч
У багатьох родин ці дві дати стоять за кілька тижнів одна від одної. Тримати два дні, скласти їх в один або вибрати: усі три варіанти нормальні. Усе, що говорять у саму дату смерті, від перших тижнів до встановлення пам'ятника, належить до тексту про річницю смерті, тож тут лише про збіг.
| Наскільки далеко | Що зазвичай працює |
|---|---|
| Той самий день | Нехай обряд дати смерті тримає обидві, а день народження назвіть уголос один раз усередині нього |
| Різниця в один або два дні | Одна зустріч, у ту дату, на яку родина може доїхати. Дві за тиждень вдвічі зменшують, скільки людей прийде |
| Той самий тиждень | Тиха, церковна частина в дату смерті, а їжа і діти в день народження |
| Той самий місяць | Два дні, обидва невеликі. Багатьом на день народження легше запросити людей |
| У межах перших сорока днів | Майже нічого, і це свідомо. Не той рік, щоб починати традицію |
| На велике свято | День тримає свято. Перенесіть своє на вечір або на наступний день. У православній практиці записку на проскомидію приймають на будь-яке свято, а повну панахиду зазвичай ні, тож запитайте в парафії |
«Правмір» пояснює, чому православна практика важить саму дату смерті більше: Церква поминає померлих у річницю їхньої смерті, бо для православного вірянина це день народження в нове, вічне життя. Це не заборона на день народження, який «Азбука віри» називає однією з трьох щорічних дат. Це причина, чому дата смерті важить більше.
«Фома» додає кладовищенський бік того самого календаря: могилу можна відвідати і в день народження, і будь-якого дня, що був для них важливим, і просить родини залишати великі свята, Різдво, Пасху і Трійцю, а також Страсний і Світлий тиждень, для церкви, а не для кладовища, і не тому, що відвідини заборонені, а тому, що день належить церкві. Якщо дата припадає на таке свято, радять перенести відвідини. А якщо день народження тоне не в одному святі, а в усьому святковому сезоні, ширше про це в тексті про перші свята в родині, яка когось втратила.
Як відзначити день народження дитини, якої вже немає
За цим розділом не стоїть жодного дослідження, бо про цю дату їх майже немає, і батьки, які це читають, заслуговують, щоб їм про це сказали, а не подали впевнену пораду.
Почніть із того, що є правдою. Це досі її день народження. Більшість батьків, які втратили дитину, далі лічать роки і далі говорять це вголос: їй було б дев'ять. Це не заперечення смерті, і захищати це не треба ні перед ким, включно з родичем, який вважає, що пора припинити. День належить батькам, і вирішує той, хто несе найбільше.
Питання про торт, відповідь просто. Так, якщо вам хочеться. Багато родин купують торт, ставлять свічки і дають гасити їх братам і сестрам. Багато інших не можуть дивитися на торт і роблять щось зовсім інше. Жоден із цих виборів нічого не говорить про те, як сильно за дитиною сумують, а свічки можна запалити й без пісні.
Брати і сестри. Діти беруть форму дня з дорослих, тож розкажіть їм план за день до того, простими словами, і дайте кожному одну справу, яку вибрали вони: свічки, квіти, вибір страви, фотографію на стіл. Чекайте, що за хвилину вони захочуть свята, а через десять хвилин їм усе це надокучить. Якщо хтось із них ще такий маленький, що саму смерть доводиться пояснювати або пояснювати знову, у тексті про те, як сказати дитині, що хтось помер, є слова за віком.
| Питання, на якому застрягають | Що родини роблять насправді |
|---|---|
| Торт | Куплений, зі свічками, і гасять їх брати і сестри. Або жодного торта, а замість нього її сніданок. І те, і те поширене, і ні те, ні те не є вироком |
| Пісня | Її співають у родинах, де в кімнаті є інші діти, а більшість решти її пропускає. Свічки можна запалити й без неї |
| Пост у соцмережах | Його пишуть ті батьки, які хочуть, щоб її ім'я називали інші люди, і не пишуть ті, хто не хоче читати відповіді. Вирішіть напередодні, а не о десятій того самого дня |
Вигаданий приклад. Соломія померла в сім років. На її восьмий день народження її батьки, Сергій і Оксана, зробили чотири речі: її улюблений сніданок, її ім'я на свічці, поставленій у церкві, маленький торт, який вибрав її брат Тимко, і прогулянку до ставка, де вона навчилася пускати жабки. Тимко, якому дев'ять, спитав, чи можна йому радіти в день народження сестри. Оксана сказала, що можна і що його сестра була б голосно на його боці в питанні торта.
Що сказати батькам того дня. Назвіть ім'я дитини, першим, перед усім іншим. Не питайте, що вони сьогодні роблять. Не кажіть їм, що так мало статися, і не шукайте причини. Запропонуйте щось одне конкретне, з часом. А якщо ви знали дитину, дайте батькам подробицю, якої вони могли ніколи не чути: що вона сказала на майданчику, який жарт місяць розповідала всім. Батьки дитини, якої вже немає, голодні на будь-яку нову інформацію про неї, і одна нова подробиця варта цілого абзацу співчуття.
Оксано, сьогодні день народження Соломії. Їй було б вісім. Я думаю про неї цілий тиждень, і про тебе, і про Сергія з Тимком. Я досі бачу, як вона стоїть на нашому паркані і оголошує, що вона лев. У суботу зранку залишу квіти під дверима і не стукатиму. Відповідати не треба.
Деякі родичі перестають називати ім'я дитини, бо бояться завдати болю, а зсередини це виглядає точно як забуття. Батьки мають право сказати прямо: називайте мені її ім'я, я краще його чутиму. А друг, який щороку сам ставить цю дату собі в календар, стає одним із тих, хто залишився.
Як написати їм того дня і як написати вперед тим, хто живий
З усього, що родини розповідають про цю дату, письмо є тим, що найчастіше роблять на самоті і найчастіше зберігають. І воно йде у два боки.
Написати їм. Лист людині, яка померла, у її день народження: новини за рік, те, чого ви не встигли сказати, або просто «з днем народження» і все. Ніхто, крім вас, його не прочитає. У тексті про те, як написати лист людині, якої вже немає, є підказки, розібрані приклади і відповідь на питання, яке ставлять усі: що робити з листом, коли він готовий.
Зберегти те, що сказали вголос. Якщо хтось за столом розповість історію, якої решта ніколи не чула, її варто зберегти. Перш ніж починати коло, спитайте вголос, чи всі згодні, щоб це записували на телефон, запишіть і саме запитання, і дозвольте будь-кому пропустити свою чергу. Правила запису людей різняться від країни до країни, тож перевірте, які діють там, де ви. Практичний бік описано в тексті про те, як записати свій голос для рідних. А якщо голос, який вам потрібен саме в цю дату, зберігся лише як привітання на автовідповідачі, спершу збережіть це голосове повідомлення, поки ніхто не закрив номер.
Написати вперед. Другий бік це той, про який ця дата зазвичай і змушує подумати, здебільшого близько дев'ятої вечора: що колись і у вашої родини буде така сама дата і що для неї можна щось залишити. Це лист, який пише жива людина, щоб його відкрили пізніше. У Goodbye App такий лист містить ваші слова і один запис вашого власного голосу. Ви самі називаєте людей, яким він піде, і день та годину, коли його надішлють їм електронною поштою, аж на тридцять років наперед. До надсилання він лишається приватним, і це нічого не коштує. Кожен лист надсилається один раз, тож той день народження, який ви маєте на думці, це один лист, а наступний це вже інший.
Якщо ви прийшли саме за цим, а не за планом на сьогодні, у тексті про листи на дні народження, яких ви можете не побачити, є про те, скільки їх писати і що кладеться в кожен, а в тексті про листи дітям на важливі дні про весілля і випускні.
Запитання, які ставлять родини
Що робити в день народження померлої людини? Більшість родин роблять одну невелику справу, у якої є початок і кінець: молитва або служба зранку, п'ятнадцять хвилин на могилі, їхня страва за столом, тост на сорок секунд і день, закритий у годину, яку оголосили. Аркуш рішень вище вирішує, чи відзначати цей день узагалі цього року, а таблиця дванадцяти традицій показує, що в цю дату роблять у домах.
Чи погано святкувати день народження померлої людини? Ні. Збиває з пантелику саме слово «святкувати», і від нього можна відмовитися: більшість родин цей день відзначають, а не святкують, і виглядає це як молитва, їжа, могила, тост і ранній кінець. Православна практика дозволяє поминати померлого в день його народження і не радить справляти цей день як звичайні іменини.
Як називається день народження померлої людини? Усталеної назви немає ні в українській, ні в англійській, а ті слова, які є, вказують на дату смерті. Більшість родин просто кажуть «день народження тата» або «їй було б сорок».
Чи можна казати «з днем народження» людині, яка померла? Багато хто так і каже, уголос або на письмі, і в цьому немає нічого поганого. Інші відчувають, що ця фраза застрягає, і обирають «думаю про тебе сьогодні» або просто ім'я.
Чи може священник поминати їх у день народження? У православній практиці так. «Азбука віри» називає щорічний день смерті, день народження і день Ангела трьома щорічними датами для поминання померлого, а священники, які відповідають там, кажуть, що записку на проскомидію приймають будь-якого святкового дня. А чи можна відправити панахиду саме в цю дату, визначає церковний календар, тож питати треба в парафії.
Чи відзначає день народження єврейська традиція? Як обряд ні. ReformJudaism.org пише, що юдаїзм традиційно не вшановує дні народження померлих близьких і що замість цього відзначають річницю смерті, yahrzeit. Її рахують за єврейським календарем від дати смерті, через що вона рухається відносно григоріанської дати, а її звичаї це свічка і каддиш. При цьому на тому самому сайті день народження названо серед днів, коли родина може відвідати могилу.
Чи можна відзначати день народження померлої людини в ісламі? Наведені тут богослови вважають, що щорічний обряд у річницю є нововведенням, тоді як відвідини могили, щоб помолитися за померлого і згадати про прийдешнє життя, приписані будь-якого дня. Чого ніхто не заперечує, так це того, що доходить до померлих: дуа, прохання прощення і милостиня, подана за них, без обов'язкової дати. Багато мусульманських спільнот усе ж тримають обряди в річницю смерті, тож питайте свого імама, а не вебсторінку.
Я хвилююся за людину в цей день. Чи підвищує ця дата ризик? За наявними даними ні. Тижні навколо дня народження і навколо річниці смерті порівнювали з рештою року, і вони не виявилися небезпечнішим вікном. Краще підтверджено інше: важчі саме тижні відразу після смерті. Тож якщо ви хвилюєтеся за когось сьогодні, ця дата не є ні причиною чекати, ні причиною розслабитися. Спитайте прямо і залишіться поруч.
Чи другий день народження легший за перший? Зазвичай так, хоч і не для всіх. У згаданому вище дослідженні вдів і вдівців підвищений розпач навколо дня народження померлого чоловіка чи дружини з'явився в перші шість місяців після втрати і через вісімнадцять місяців його вже не було. Горе не тримається календаря, який йому дали, і саме тому план з оголошеним кінцем варто мати, хоч би як день пішов.
Якщо ви читаєте це, бо думаєте про самогубство, будь ласка, поговоріть сьогодні з кимось. На сайті findahelpline.com зібрано безкоштовні й конфіденційні лінії допомоги у вашій країні, а більше можна дізнатися на нашій сторінці про самогубство та самоушкодження.
Every person has a legacy®
Розпочати
