
Якщо ви шукаєте, що робити під час війни, найперша відповідь коротша за саме запитання. Коли лунає тривога, ваша справа дістатися укриття, зібрати своїх в одному місці й слухати офіційні повідомлення, доки не оголосять відбій.
Усе інше на цій сторінці робиться заздалегідь, здебільшого за один вечір, щоб у важку хвилину думати довелося менше. Ви живете в цьому не перший рік і багато що знаєте з власного досвіду. Тут в одному місці зібрано те, що радять цивільним офіційні українські довідки, підготовлені у співпраці з ДСНС, щоб було з чим звіритися. Це не прогноз.
Що робити під час повітряної тривоги: перші хвилини
Під час повітряної тривоги одразу йдіть в укриття, беріть із собою лише тривожну валізку і тримайте зв'язок із рідними короткими повідомленнями. Далі за списком, саме в такому порядку:
- Реагуйте одразу. Довідка «Укриття» на сайті Dovidka.info нагадує, що за повітряної загрози час критичний: ідіть до укриття якомога швидше.
- Беріть лише тривожну валізку. Документи, гроші, ліки, трохи води та їжі мають лежати в ній заздалегідь, а зручний одяг напоготові.
- Не встигаєте до укриття, станьте за дві стіни. Подалі від вікон і зовнішніх стін, найкраще в коридорі. Щойно з'явиться змога, переходьте в укриття.
- Напишіть рідним одне коротке повідомлення: де ви, що з вами все гаразд, де зустрінетеся. Повідомлення може пройти тоді, коли дзвінок не проходить.
- Слухайте офіційні джерела і чекайте відбою. Не виходьте з укриття, доки не з'явиться офіційне повідомлення про відбій тривоги.
- Передайте сигнал сусідам, насамперед тим, хто живе сам, погано чує або не подолає сходи без допомоги.
- Не пересилайте неперевіреного і не публікуйте місць влучань. Якщо новина не з офіційного джерела, нехай вона зупиниться на вас.
Адреси укриттів, порядок оповіщення й евакуації у кожній громаді свої. Тут зібрано спільну основу. Збережіть собі сторінки ДСНС, своєї обласної військової адміністрації та місцевої влади і виконуйте їхні вказівки: вони важливіші за все, що написано нижче.
Як підготувати дім: запаси на кілька днів
Головне, про що просять офіційні поради: мати змогу кілька днів, а краще тиждень, подбати про свою родину без сторонньої допомоги. Це вода, їжа, ліки, готівка, радіо, яке працює без розетки, і спосіб зігрітися. На скільки днів, кожне джерело каже по-своєму:
| Хто радить | На скільки бути готовими |
|---|---|
| Довідка «Як підготуватися до надзвичайної ситуації», Dovidka.info | Запас води «щонайменше на 72 години» і триденний запас продуктів удома |
| Довідка «Блекаут: поради для населення», Dovidka.info | Тижневий запас питної води та консервів, особисті ліки щонайменше на тиждень |
| Європейська комісія, Стратегія Союзу готовності, березень 2025 року | Населення має обходитися власними силами «щонайменше 72 години» |
| Шведське агентство цивільної оборони | Вода, їжа, зв'язок і тепло вдома «щонайменше на тиждень» |
Джерела розходяться, і жодне з них не помиляється. Вважайте три дні нижньою межею, а тиждень метою. Шведське агентство каже про це прямо: воно просить щонайменше тиждень, але й 72 години кращі, ніж нічого.
Український перелік для дому короткий і буденний: продукти тривалого зберігання, питна і технічна вода, аптечка, готівка, ліхтарики із запасними батарейками, газовий пальник із балонами, вогнегасник, теплі ковдри і спальники та тривожна валізка на випадок евакуації чи переходу в укриття. Про запас ліків, які відпускають за рецептом, запитайте свого лікаря.
Зверніть увагу, чого в цьому переліку немає: нічого незвичного і нічого, що купують у паніці. Це та сама полиця, яка допомагає пережити снігопад чи тривале відключення світла, і зібрати її можна потроху, зі звичайними покупками. Повний список із кількостями є в нашому тексті про тривожну валізку.
Де брати перевірену інформацію
Перевірена інформація під час війни надходить із трьох місць: із застосунку сповіщень про тривогу, від Суспільного мовлення і з офіційних сторінок органів влади. Налаштуйте всі три до того, як вони знадобляться.
- Сповіщення в телефоні. Довідка «У зоні бойових дій» радить заздалегідь перевірити, чи коректно працює застосунок, який сповіщає про тривогу, встановити кілька таких застосунків і на ніч вмикати максимальну гучність.
- Радіо, якому не потрібна розетка. Мережа й електрика можуть зникнути одночасно. Довідка «Зв'язок та пошук інформації» радить у такому разі звертатися до Суспільного мовлення, зокрема до Українського радіо. Радіо в авто теж підійде.
- Частота, записана на папері. Та сама довідка радить заздалегідь налаштувати приймач на частоту свого міста. Запишіть її просто на корпусі приймача.
- Номери телефонів на папері. Підготуйте кожному в родині записаний або роздрукований список важливих номерів, і нехай кожен носить його із собою.
Неправда найшвидше шириться в перші години. Частина її виникає з розгубленості, частину створюють навмисно, щоб налякати. Українська довідка про зв'язок називає звички, які її гальмують: не пересилати тривожних новин, не перевіривши їх в офіційних каналах чи в медіа; зважати на те, що допис, який викликає більше емоцій, ніж дає фактів, може бути фейком; пам'ятати, що підроблені відео й аудіо тепер створюють за лічені хвилини. Вона також просить не ділитися в чатах місцями влучань: така інформація може нашкодити людям, і за такі фото під час воєнного стану передбачено кримінальну відповідальність.
Перш ніж щось переслати, поставте собі три запитання:
- Хто це каже? Названий орган влади чи мовник, чи «знайома знайомих»?
- Чи це офіційно? Чи є те саме на сторінці самого відомства або в його каналі?
- Чи це не старе? Перевірте дату. Старі фото й старі попередження ходять колами як нові.
Якщо не можете відповісти на всі три, не пересилайте.
Укриття і правило двох стін: де ховатися
Після сигналу тривоги йдіть у найближче укриття; якщо не встигаєте, спускайтеся нижче рівня землі або станьте у внутрішньому приміщенні без вікон. Так радять українські довідки, а конкретні адреси в кожній громаді свої.
- Спершу укриття. Крім споруд цивільного захисту, довідка «Укриття» називає підземні станції метро, цокольні й підвальні приміщення, підземні паркінги та переходи. Найближче знайдете в застосунку «Дія», у чат-боті «Де укриття?» або на офіційній мапі своєї громади. Випишіть 2-3 адреси на випадок, якщо перше укриття буде зачинене чи заповнене, і заздалегідь пройдіть маршрут.
- Удома: правило двох стін. Між вами і вулицею мають бути щонайменше дві капітальні стіни; це зменшує ризик травм від скла й уламків. Довідка радить насамперед коридор або передпокій, сісти біля внутрішньої несучої стіни, подалі від вікон, балконів і дзеркал. Ванна годиться лише тимчасово, якщо в ній немає вікна й газової колонки.
- Межі цього правила. Та сама довідка наголошує, що принцип двох стін не гарантує повної безпеки, тож переходьте в укриття, щойно зможете. А під час обстрілу надворі довідка «У зоні бойових дій» називає небезпечними під'їзди, арки, сходові майданчики, підвали панельних будинків і місця біля автомобілів та автозаправок.
Як звучить сигнал. Сигнал «Увага всім», це протяжне звучання сирен або уривчасті гудки; якщо сирени не працюють, його можуть передавати гучномовці й гудки транспорту. Якщо обстріл застав вас просто неба, довідка радить одразу лягти на землю і закрити голову руками, а захистом може стати будь-який виступ, канава чи бордюр. Після артилерійського обстрілу залишайтеся в укритті щонайменше 10 хвилин: він може відновитися.
Зробіть це один раз, спокійного дня: обійдіть квартиру й оберіть місце за двома стінами. Скажіть усім удома, де воно. Тримайте взуття, ліхтарик і валізку там, де знайдете їх навпомацки.
Що робити при ядерному ударі або радіаційній загрозі
Головне правило те саме: почувши сирену, ідіть в укриття, залишайтеся там і слухайте офіційні повідомлення. Так починається українська довідка про ядерну загрозу й аварію на АЕС; американський урядовий сайт Ready.gov зводить те саме до трьох фраз: зайдіть усередину, залишайтеся всередині, слухайте повідомлення. Ось що вони радять:
- Не дивіться на спалах. Побачивши спалах у небі чи його відбиття, не дивіться в той бік, лягайте на землю, ногами до вибуху, обличчям донизу, і закрийте відкриті частини тіла.
- Одразу шукайте укриття. Головний критерій, за довідкою, це хвилинна доступність. Якщо поруч немає сховища, найкраще підійде підвал або центр великої бетонної будівлі з мінімумом вікон і дверей. За Ready.gov, до появи радіоактивних опадів є 10 хвилин або більше.
- Залишайтеся всередині 24 години, якщо органи влади не дадуть інших вказівок щодо переміщення чи евакуації. Обидва джерела називають саме цей строк.
- Закрийте приміщення. Зачиніть вікна, двері й вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач, за змоги перейдіть до кімнати без вікон. Тварин тримайте всередині.
- Якщо ви були надворі, перед входом обережно зніміть верхній шар одягу: це може усунути до 90% радіоактивного забруднення. Складіть його в пакет. Потім прийміть прохолодний душ із милом, не тручи шкіру сильно, або принаймні вимийте руки й обличчя.
- Їжа і вода. Не їжте й не торкайтеся нічого, що могло зазнати забруднення, і не пийте води з крана, доки не буде повідомлення, що вона безпечна.
- Слухайте повідомлення і не приймайте йод самі. Не вимикайте радіо. Довідка наголошує, що проводити йодопрофілактику можна тільки після офіційного оповіщення про її необхідність.
Якщо вибух застав вас у дорозі, довідка радить зупинити авто в безпечному місці, зачинити вікна й усі отвори, прикрити рот і ніс тканиною, а після вибуху негайно знайти укриття.
Найважча вказівка та, що стосується близьких, бо кожен інстинкт велить бігти по них. Довідка каже прямо: якщо дитина в цей час у школі чи садочку, вона має залишатися там в укритті, і забирати її до офіційного дозволу не треба, навіть якщо заклад за п'ять хвилин від дому. Домовтеся про це зараз, щоб ніхто не вирушив через усе місто.
Евакуація: залишатися чи їхати
Залишайтеся там, де ви є, доки не оголошено евакуацію або доки вдома не стало небезпечно. За довідкою Dovidka.info про евакуацію, її організовують обласні адміністрації, місцева влада, ДСНС, поліція і Товариство Червоного Хреста, а про початок повідомляють по радіо й телебаченню, у соцмережах і месенджерах та через гучномовці на вулицях: називають час, пункти збору, маршрути і контакти штабів. Довідка про бойові дії додає: якщо ваш населений пункт часто потрапляє під удари керованих авіабомб, найкращий спосіб уберегти себе й рідних, це евакуюватися.
Якщо оголошено евакуацію або ви вирішили їхати:
- Беріть складену заздалегідь валізку з документами, ліками, готівкою, теплим одягом, телефоном, зарядкою і паперовим списком номерів. Можливо, частину шляху доведеться йти пішки, тож пакуйте з огляду на це. Список є в тексті про тривожну валізку.
- Тримайте авто напоготові. Довідка про підготовку радить заздалегідь перевірити справність машини, повний бак, строк дії страхового поліса і запас пального в каністрах.
- Їдьте визначеним маршрутом. Приватні авто можуть приєднатися до евакуаційної колони, але мають рухатися чітко за її маршрутом. Небезпечну ділянку не проскакуйте, краще зачекайте.
- Скажіть комусь. Напишіть своєму контакту в іншому місті, яким маршрутом їдете, і залиште вдома записку: коли ви виїхали і куди.
- Закрийте дім. Перекрийте газ і воду, вимкніть електрику, зачиніть вікна і замкніть двері.
- Допоможіть тим, хто не збереться сам, і поясніть дітям та літнім родичам, що відбувається і чому. На новому місці повідомте про приїзд місцеву владу або волонтерський центр. Дитяча іграшка чи ковдра варті місця в багажнику.
І один простий факт. За міжнародним гуманітарним правом, тобто правилами, чинними в кожному збройному конфлікті, цивільні ніколи не можуть бути ціллю, а Четверта Женевська конвенція 1949 року встановила правовий захист для кожного, хто не належить до збройних сил чи збройних груп. Міжнародний комітет Червоного Хреста пояснює цей захист докладно.
План для родини, коли зникає зв'язок
План для родини на випадок, коли зникає зв'язок, це чотири рішення на одному аркуші: де ви зустрічаєтеся, кому всі пишуть, хто кого забирає і де ви залишаєте записку. Ухваліть їх сьогодні ввечері; це займе хвилин двадцять.
- Місця зустрічі. Американський план зв'язку для родини радить мати чотири: безпечне місце в приміщенні, місце у своєму районі, місце поза районом, як-от бібліотека чи дім друзів, і місце поза своїм містом. Українська довідка додає маршрути до них.
- Один контакт в іншому місті. Той самий план зауважує, що міжміський дзвінок може пройти тоді, коли місцеві лінії перевантажені. Усі повідомляють про себе цій людині, а вона передає далі.
- Пишіть, а не дзвоніть. Повідомлення потребує значно менше ресурсу мережі, ніж дзвінок, і може надіслатися саме, щойно мережа відновиться. Коротко: «Я в порядку. В укритті біля школи». Якщо мусите дзвонити, говоріть стисло і зачекайте 10 секунд, перш ніж набирати знову.
- Діти в школі. Дізнайтеся, де шкільне укриття і як заклад повідомляє батьків, і скажіть дітям, хто може їх забрати. Поясніть, що до того часу вони слухають учителя.
- Мама чи тато на іншому кінці міста. Вирішіть зараз, хто їх провідує, і дайте їхнім сусідам свій номер та номер вашого контакту в іншому місті.
- Записка. Домовтеся про місце, де ви її залишите, якщо зв'язку не буде: коли пішли і куди.
Кожен у родині носить паперову копію, і ще одна висить на холодильнику. Ось який вигляд може мати готовий план. Родина в ньому вигадана, як і всі приклади на цій сторінці.
НАШ ПЛАН. Якщо ми не можемо зв'язатися:
1. Залишайся там, де ти є, якщо там безпечно. Пиши, а не дзвони.
2. Усі пишуть тітці Вірі у Львів: «Я в порядку. Я в [місце]». Її номер на звороті цієї картки.
3. Наше місце вдома: коридор за двома стінами. Наше укриття: підвал школи через дорогу. Якщо додому не дістатися, зустрічаємося на лавці біля бібліотеки. Якщо й туди ні, у дідуся Миколи.
4. Марічку зі школи забирає тато. Якщо він не зможе, то пані Стефа з дванадцятої квартири. До того Марічка залишається з учителькою.
5. Мама заходить до дідуся Миколи. Тарас бере валізку і радіо.
6. Якщо ми їдемо, пишемо час і місце в блокноті біля дверей.
Що робити з грошима, документами і телефоном під час війни
Тримайте вдома трохи готівки дрібними купюрами, копії головних документів в одній теці і телефон, який залишається корисним без зв'язку. На кожне з цього потрібна година чи менше.
Гроші. Картки, термінали й банкомати залежать від електрики та зв'язку, а зникнути може і те, і те. Українська довідка про блекаут радить три речі: мати рахунки в різних банках, кілька платіжних карток і запас готівки. Суму вона радить визначати за власними витратами, з розрахунку орієнтовно на 7-14 днів, і тримати гроші в різних номіналах. Там само описано Power Banking, створену з ініціативи Національного банку мережу відділень, що працюють і без світла, і послугу «Готівка на касі» в магазинах, аптеках та на заправках. ПІН-коди карток знайте напам'ять. Це лише підготовка; щодо заощаджень чи інвестицій радьтеся з кваліфікованим фінансовим консультантом.
Документи. Українська довідка радить тримати у валізці паспорт і копії всіх потрібних документів у поліетиленовій упаковці, а ще відсканований архів фотографій і документів. Складіть копії в одну теку, яку можна винести однією рукою. Якщо у вашого паспорта спливає строк дії, порядок обміну під час воєнного стану уточніть у Державній міграційній службі. А якщо житло пошкоджено обстрілом, довідка «У зоні бойових дій» описує, як отримати кошти на ремонт за державною програмою «єВідновлення».
Телефон. Завантажте офлайн-карту свого регіону і маршруту до місця зустрічі поза містом. Збережіть контакти в самому телефоні, а найважливіші перепишіть на папір. Майте заряджений павербанк і зарядку для авто. Якщо мережа вашого оператора зникла, довідка про зв'язок радить національний роумінг: вимкніть автоматичний вибір мережі й вручну оберіть іншу доступну. Коли мережа перевантажена, американський план зв'язку радить зменшити яскравість екрана, увімкнути режим польоту, закрити зайві застосунки й не дивитися відео, щоб мережа залишалася вільною для екстрених викликів. Про світло, тепло і їжу без електрики читайте в тексті про те, що робити, коли немає світла.
Як говорити з дітьми про війну
Говоріть із дитиною правдиво, спокійно і мовою, зрозумілою в її віці, та стежте за тим, як вона реагує. Із цього починаються шість порад психологів на сторінці ЮНІСЕФ в Україні про те, як говорити з дітьми про війну. Коротко:
- Давайте інформацію відповідно до віку і стежте, щоб вона не травмувала дитину повторно; з найменшими говоріть через казки та історії.
- Дбайте про медіагігієну: питайте, звідки дитина про щось дізналася, і виправляйте неточне.
- Обмежте потік новин і подумайте про те, щоб вимикати їх при дошкільнятах і молодших школярах.
- Зосередьте увагу на допомозі: розкажіть про людей, які допомагають іншим, і підтримайте бажання дитини щось зробити самій.
- Стежте за станом дитини і час від часу питайте: «Як ти почуваєшся?»
- Подбайте про себе, бо діти зчитують реакцію дорослих.
Вам не потрібні відповіді на все. «Не знаю, але ось що ми зробимо», це чесна відповідь, і саме тут стає в пригоді план для родини. Дайте дитині в ньому маленьке завдання: вона несе ліхтарик або знає напам'ять номер тітки Віри. Дитині, яка має завдання, є куди подіти тривогу.
Коли світ перевернувся догори дриґом, а тривога не відпускає
Якщо ви в безпеці, а від новин відірватися не можете, сьогодні уваги потребує сама тривога. Коли здається, що світ перевернувся догори дриґом, перевіряти стрічку кожні кілька хвилин схоже на дію. Назовні це нічого не змінює, а сон забирає.
Поради Всесвітньої організації охорони здоров'я щодо стресу прості: обмежте час на новини, якщо вони посилюють стрес, тримайтеся щоденного розпорядку, висипайтеся, рухайтеся щодня і підтримуйте зв'язок із людьми, яким довіряєте. На практиці:
- Призначте години для новин. У визначений час, із джерела, якому довіряєте, і не в ліжку.
- Зробіть одну конкретну справу і зупиніться. Наберіть води або запишіть план. Одна завершена справа заспокоює краще, ніж ще година читання.
- Скажіть це комусь уголос. Тривога, якою поділилися з другом, до кінця речення зазвичай меншає.
- Зверніться по допомогу, якщо не минає. Якщо ви не можете нормально спати, їсти чи справлятися з днем, ВООЗ радить звернутися до медичного працівника, якому довіряєте. Перевірені гарячі лінії та онлайн-допомогу зібрано на сайті Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?».
Бути готовими і боятися, це різні речі. Перше, це полиця й аркуш паперу. Коли вони є, ви маєте право якийсь час про це не думати.
Слова, які ви хотіли б їм залишити
Усі списки вище бережуть людей і папери, і майже все з цих списків можна купити знову. Не купити іншого: вашого голосу, вашої манери говорити, того, що ви хотіли б сказати кожному зі своїх. У Goodbye App можна написати лист кожному з близьких, за бажання з одним записом вашого голосу, і він зберігатиметься на серверах застосунку, а не в шухляді вдома. Ви самі обираєте, хто отримає кожен лист, а також день і годину, коли він надійде електронною поштою, аж на 30 років уперед; до надсилання лист залишається приватним, і це безкоштовно. Якщо ви ввімкнете необов'язкове надсилання через неактивність, заплановані листи можуть вийти раніше, коли ваш обліковий запис мовчить упродовж строку, який ви задали, від 3 до 45 днів, тож задайте його довшим за будь-який час, який можете провести без зв'язку. Почати допоможуть наші тексти про лист «про всяк випадок» і про листи рідним для тих, хто на службі.
Поширені запитання
Що робити під час повітряної тривоги, якщо укриття далеко? Станьте за дві капітальні стіни, подалі від вікон, найкраще в коридорі, і перейдіть в укриття, щойно зможете. Українська довідка наголошує, що правило двох стін зменшує ризик травм, але повної безпеки не гарантує.
Що робити під час артилерійського обстрілу? Одразу лягайте на землю і закрийте голову руками або сумкою. Перший обстріл перечекайте лежачи, далі ховайтеся в заглибленому приміщенні й залишайтеся там щонайменше 10 хвилин після завершення, бо обстріл може відновитися. Так радить довідка «У зоні бойових дій».
Що не можна робити під час війни? Не публікуйте і не пересилайте місць влучань, не поширюйте неперевірених новин і не виходьте з укриття до відбою. Під час обстрілу не ховайтеся в під'їздах, під арками і на сходах. Дрон чи уламки, що впали, не чіпайте: про них повідомляють за номерами 101 або 102.
Що робити з грошима під час війни? Майте вдома запас готівки орієнтовно на 7-14 днів у різних номіналах, рахунки чи картки не в одному банку і паперовий список рахунків разом із документами. Ніхто не передбачить, що буде з банками чи ринками, тож про все інше питайте кваліфікованого консультанта.
Де найбезпечніше місце у квартирі під час обстрілу? Укриття безпечніше за будь-яку квартиру. Удома довідка радить коридор, передпокій чи комору без вікон, за двома капітальними стінами, біля внутрішньої несучої стіни, подалі від скла і дзеркал.
Що потрібно робити при ядерному ударі? Не дивіться на спалах, якнайшвидше зайдіть в укриття, підвал або середину великої бетонної будівлі, зачиніть вікна й вентиляцію і залишайтеся там 24 години, якщо влада не скаже інакше. Йод приймайте лише після офіційного оповіщення.
Чи працюватиме зв'язок та інтернет? Може працювати погано або зникати, бо мережі перевантажуються і залежать від електрики. Розраховуйте на це: радіо на батарейках, номери на папері, домовлені місця зустрічі, повідомлення замість дзвінків і національний роумінг, якщо зник ваш оператор.
На скільки днів потрібні запаси? Щонайменше на три дні, а краще на тиждень. Українська довідка називає запас води щонайменше на 72 години і триденний запас продуктів, довідка про блекаут говорить про тиждень, і тієї самої 72-годинної межі тримається стратегія Європейської комісії. Жодна родина не підготується до всього, і цього не треба: той самий запас і той самий план служать у кожній біді.
Як перестати панікувати через війну? Читайте новини у визначені години, зробіть одну конкретну справу і поговоріть із людиною, якій довіряєте. Якщо тривога забирає сон чи апетит, зверніться до лікаря або на одну з гарячих ліній, зібраних програмою «Ти як?».
Every person has a legacy®
Розпочати




